Клаттер (clatter) – це рівень рекламного шуму, тобто кількість реклами, що бореться за увагу покупця. Клаттер визначається двома основними показниками: охопленням і частотою конкурентів. А також двома додатковими: “помітністю” (величина макета, довжина ролика, гучність, яскравість) і креативом (стимулювання емоцій людей).
Залежно від кількості рекламодавців клаттер буває “великий”, “малий” або відсутній. Є поняття більш-менш “заклаттеренних” каналів комунікації.

Клаттер може визначатися загалом або “за категорією”.

У разі великого клаттера увага, сприйняття і запам’ятовуваність реклами і рекламованих брендів, звісно, знижується. Тому щоб, як кажуть, “пробитися через клаттер”, тобто звернути на себе увагу споживача, сприйнятися ним і запам’ятатися, потрібно або підвищувати частоту, або робити дуже яскраву, гучну рекламу, що зачіпає (з ризиком не сподобатися або швидко набриднути), або шукати ще незайняті, “незаклатеренні” місця.

“Ефектом клаттера” називають зниження рівня уваги, сприйняття і запам’ятовування реклами через перенасиченість комерційними повідомленнями інформаційного поля людини.